LOCAL GOVERNANCE AND TERRITORIAL DEVELOPMENT ON THE BASIS OF GIS

The paper is contributing to the development concept through highlighting the issue of implementing a brand-new territorial management system based on GIS technology into the regional public governance of developing country (on the example of Zhytomyr oblast of Ukraine as a leader of decentralization processes in the state according the official statistics of forming the amalgamated communities). Three basic methods were used: monographic method — to identify the peculiarities of the GIS activities of regional government entities; comparative studies and benchmarking — to compare GIS managing models performed in the world and find the best relevant practices; project management analysis — to prepare solution for creating pilot model as a full turnkey intellectual product (ready for dissemination project application which include logical-structural matrix of project goals and results, stakeholders analysis, timing for activities, indicators for evaluation, budget etc). Project application is completed with an evaluation of the Zhytomyr regional geoportal, implemented on its basement. In particular, there have been analyzed geoportal functions, their impact from economic and social benefits point, existing problems related to the project implementation process, benefits and prospects for future activities. It is proved that performed model will allow to create more effective than already existing mechanism of public administration at the region; to develop algorithms for interaction between public authorities and communities, to enhance the process of decentralization and territorial development

The estimation of energetically self-sufficient agroecosystem’s model

The article deals with the study of a balanced agroecosystem on the production of crop products, livestock products and biofuel with respect to its energy autonomy with ensuring its environmental safety. The structure of straw use in agroecosystem and its influence on humus balance and level of electric and thermal energy supply is investigated. The balance of humus in crop rotation was chosen as the criterion of ecological safety. The criterion of energy autonomy is the level of providing the agroecosystem with electric energy and thermal energy through the use of biofuels of its own production. The coordination of environmental safety, energy autonomy and economic efficiency was taken as the basis for the functioning of the agroecosystem. In a balanced agroecosystem on the production of crop products, livestock products and biofuel up to 41% of straw should be used to maintain the balance of humus in the soil. Up to 22% of straw can be used to produce heat and electricity for own needs. Up to 37% of straw can be used to produce electricity for sale according to the green tariff

Szanse na zrównoważony rozwój świata poprzez wprowadzenie biogospodarki: perspektywa globalna

At the time of the study, the world economy is attempting to form a resource-efficient policy. The purpose of this study is to investigate the evolution of the development of strategies and tactics of bioeconomic policy in the international space. The study substantiated the specific features of the implementation of special state and regional programmes of the advanced countries of the world, which differ in socio-economic ideas and prospects for their implementation. The comparative review of strategies identified similarities and differences between them, which allowed to differentiate strategic documents for the implementation of bioeconomic policy in certain areas. The study provides graphic visualisation of distribution of the countries according to the established orientation. The authors of the study proved the convergent difference of bioeconomic policy within each of the above areas by development goals, key objectives, and means of achieving them in a certain spatial dimension.W czasie przeprowadzania niniejszego badania gospodarka światowa próbuje opracować politykę efektywnego gospodarowania zasobami. Celem pracy jest zbadanie ewolucji rozwoju strategii i taktyk polityki bioekonomicznej w przestrzeni międzynarodowej. W badaniu przedstawiona jest specyfika realizacji specjalnych programów państwowych i regionalnych rozwiniętych krajów świata, różniących się ideami społeczno-gospodarczymi i perspektywami ich realizacji. Porównawczy przegląd strategii wskazał podobieństwa i różnice między nimi, co pozwoliło na wyodrębnienie dokumentów strategicznych do realizacji polityki biogospodarczej w określonych obszarach. Autorzy pracy wypracowali graficzną wizualizację rozmieszczenia krajów zgodnie z ustaloną orientacją. W wyniku badania udało się ujawnić zbieżną różnicę polityki biogospodarczej w każdym z powyższych obszarów ze względu na cele rozwojowe, cele kluczowe i sposoby ich osiągnięcia w określonym wymiarze przestrzennym

Аналітичні дослідження мультифрактально-інваріантних ознак автотранспортних потоків

The motor transport complex is formed by a multitude of motor traffic flows and a network of automobile roads. Transition to a new level of the motor functioning transport complex requires the development of new methods of formalizing the collective interaction of all road users. This is connected to an increase in the number of autonomous vehicles in joint traffic. We established that the transport-technological self-organization of motor transport flows is a multifractal structure. Such a structure is reliably enough described by regular hierarchical ‒ sets of Cantor regarding the parameter of the dynamic dimension of an individual vehicle. We proved that the main multifractal attributes of road traffic flows are their fragmentation parameter and fractal dimensionality. These attributes are functionally determined by the speed, traffic density and interval of vehicles movement. Accordingly, there are three modes of vehicles movement. The absence of mutual obstacles between vehicles, low speed and low traffic intensity characterizes free movement. Such a movement determines the boundary of the collective and synchronized flows. Collective movement is characterized by a high density of traffic flow, and speed is limited by the possibilities of the road. If the indicators of the technical and operational condition of the road become decisive, we get a saturated synchronized flow. Analytical studies established a log-exponential functional relationship between the fragmentation parameter of the motor flow and the fractal dimension. We found that the combination of several road traffic flows in the case of multi-lane traffic management determines the dynamics of changes in the basic multifractal characteristics of vehicles variety. At the same time, an increase in the number of road lanes leads to an increase in the fragmentation parameter and a decrease in the fractal dimension of motor traffic flows aggregate. We considered the possibility of creating appropriate navigation algorithms for the variable optimization of the fractal attributes of road traffic. In this case, safe transport and technological modes of the motor transport complex are provided. The same applies to the conditions for increasing the part of autonomous robotic unmanned vehicles in the composition of motor vehicles.Автотранспортный комплекс формируется множеством автотранспортных потоков и сетью автомобільных дорог. Переход на новый уровень функционирования автотранспортного комплекса требует разработки новых методов формализации коллективного взаимодействия всех участников дорожного движения. Это связано с увеличением части автономных транспортных средств в совместном трафике. Установлено, что транспортно-технологическая самоорганизация автотранспортных потоков является мультифрактальной структурой. Такая структура достаточно достоверно описывается регулярными иерархическими 16О±"> -множествами Кантора касательно параметра динамического габарита отдельного автотранспортного средства. Доказано, что основными мультифрактальными признаками автотранспортных потоков являются их параметр фрагментации и фрактальная размерность. Указанные признаки функционально определяются скоростью, плотностью трафика и интервалом движения автотранспортных средств. Соответственно выделены три режима движения автотранспортных средств. Отсутствие взаимных препятствий между автотранспортными средствами, невысокая скорость и малая интенсивность трафика характеризует свободное движение. Такое движение определяет границу коллективного и синхронизированного потоков. Коллективному движению присуща высокая плотность автотранспортного потока, а скорость ограничивается возможностями автодороги. Если определяющее значение приобретают показатели технического и эксплуатационного состояния автомобильной дороги, получаем насыщенный синхронизированный поток. Аналитическими исследованиями установлена логарифмически-показательная функциональная зависимость между параметром фрагментации автотранспортного потока и фрактальной размерностью. Выяснено, что совокупность нескольких автотранспортных потоков при многополосной организации трафиков определяет динамику изменения основных мультифрактальных признаков множества автотранспортных средств. При этом увеличение количества полос движения автомобильной дороги приводит к росту параметра фрагментации и уменьшению фрактальной размерности совокупности автотранспортных потоков. Рассмотрена возможность создания соответствующих навигационных алгоритмов вариативной оптимизации фрактальных признаков автотранспортных потоков. В этом случае обеспечиваются безопасные транспортно-технологические режимы функционирования автотранспортного комплекса. Это же касается и условия увеличения части автономных роботизированных беспилотных автотранспортных средств в составе автотранспортных потоковАвтотранспортний комплекс формується множиною автотранспортних потоків та автодорожньою мережею. Перехід на новий рівень функціонування автотранспортного комплексу вимагає розробки нових методів формалізації колективної взаємодії всіх учасників дорожнього руху. Це пов’язано зі збільшенням частки автономних автотранспортних засобів у сумісному трафіку. Встановлено, що транспортно-технологічна самоорганізація автотранспортних потоків є мультифрактальною структурою. Така структура достатньо достовірно описується регулярними ієрархічними 16О±"> -множинами Кантора стосовно параметра динамічного габариту кожного окремого автотранспортного засобу. Доведено, що основними мультифрактальними ознаками автотранспортних потоків є їх параметр фрагментації та фрактальна розмірність. Наведені ознаки функціонально визначаються інтенсивністю, швидкістю, щільністю трафіка та інтервалом руху автотранспортних засобів. Відповідно, вирізнено три основні режими руху автотранспортних засобів. Відсутність взаємних перешкод між автотранспортними засобами, незначна швидкість та мала інтенсивність трафіку характеризує вільний рух. Цей рух визначає межу колективного та синхронізованого потоків. Колективному руху притаманна вища щільність автотранспортного потоку, а швидкість обмежується можливостями автодороги. Якщо визначального значення набувають показники технічного та експлуатаційного стану автомобільної дороги отримуємо насичений (синхронізований) потік. Аналітичними дослідженнями встановлено логарифмічно-показникову функціональну залежність між параметром фрагментації автотранспортного потоку та фрактальною розмірністю. З’ясовано, що сукупність декількох автотранспортних потоків при багатосмуговій організації трафіків визначає динаміку зміни основних мультифрактальних ознак множини автотранспортних засобів. При цьому, збільшення кількості смуг руху автомобільної дороги призводить до зростання параметра фрагментації та зменшення фрактальної розмірності сукупності автотранспортних потоків. Розглянута можливість створення відповідних навігаційних алгоритмів варіативної оптимізації мультифрактальних ознак автотранспортних потоків. В такому випадку забезпечуються безпечні транспортно-технологічні режими функціонування автотранспортного комплексу. Це ж стосується й умови зростання частки автономних роботизованих безпілотних автотранспортних засобів в складі автотранспортних потокі

Аналітичні дослідження мультифрактально-інваріантних ознак автотранспортних потоків

The motor transport complex is formed by a multitude of motor traffic flows and a network of automobile roads. Transition to a new level of the motor functioning transport complex requires the development of new methods of formalizing the collective interaction of all road users. This is connected to an increase in the number of autonomous vehicles in joint traffic. We established that the transport-technological self-organization of motor transport flows is a multifractal structure. Such a structure is reliably enough described by regular hierarchical ‒ sets of Cantor regarding the parameter of the dynamic dimension of an individual vehicle. We proved that the main multifractal attributes of road traffic flows are their fragmentation parameter and fractal dimensionality. These attributes are functionally determined by the speed, traffic density and interval of vehicles movement. Accordingly, there are three modes of vehicles movement. The absence of mutual obstacles between vehicles, low speed and low traffic intensity characterizes free movement. Such a movement determines the boundary of the collective and synchronized flows. Collective movement is characterized by a high density of traffic flow, and speed is limited by the possibilities of the road. If the indicators of the technical and operational condition of the road become decisive, we get a saturated synchronized flow. Analytical studies established a log-exponential functional relationship between the fragmentation parameter of the motor flow and the fractal dimension. We found that the combination of several road traffic flows in the case of multi-lane traffic management determines the dynamics of changes in the basic multifractal characteristics of vehicles variety. At the same time, an increase in the number of road lanes leads to an increase in the fragmentation parameter and a decrease in the fractal dimension of motor traffic flows aggregate. We considered the possibility of creating appropriate navigation algorithms for the variable optimization of the fractal attributes of road traffic. In this case, safe transport and technological modes of the motor transport complex are provided. The same applies to the conditions for increasing the part of autonomous robotic unmanned vehicles in the composition of motor vehicles.Автотранспортный комплекс формируется множеством автотранспортных потоков и сетью автомобільных дорог. Переход на новый уровень функционирования автотранспортного комплекса требует разработки новых методов формализации коллективного взаимодействия всех участников дорожного движения. Это связано с увеличением части автономных транспортных средств в совместном трафике. Установлено, что транспортно-технологическая самоорганизация автотранспортных потоков является мультифрактальной структурой. Такая структура достаточно достоверно описывается регулярными иерархическими 16О±"> -множествами Кантора касательно параметра динамического габарита отдельного автотранспортного средства. Доказано, что основными мультифрактальными признаками автотранспортных потоков являются их параметр фрагментации и фрактальная размерность. Указанные признаки функционально определяются скоростью, плотностью трафика и интервалом движения автотранспортных средств. Соответственно выделены три режима движения автотранспортных средств. Отсутствие взаимных препятствий между автотранспортными средствами, невысокая скорость и малая интенсивность трафика характеризует свободное движение. Такое движение определяет границу коллективного и синхронизированного потоков. Коллективному движению присуща высокая плотность автотранспортного потока, а скорость ограничивается возможностями автодороги. Если определяющее значение приобретают показатели технического и эксплуатационного состояния автомобильной дороги, получаем насыщенный синхронизированный поток. Аналитическими исследованиями установлена логарифмически-показательная функциональная зависимость между параметром фрагментации автотранспортного потока и фрактальной размерностью. Выяснено, что совокупность нескольких автотранспортных потоков при многополосной организации трафиков определяет динамику изменения основных мультифрактальных признаков множества автотранспортных средств. При этом увеличение количества полос движения автомобильной дороги приводит к росту параметра фрагментации и уменьшению фрактальной размерности совокупности автотранспортных потоков. Рассмотрена возможность создания соответствующих навигационных алгоритмов вариативной оптимизации фрактальных признаков автотранспортных потоков. В этом случае обеспечиваются безопасные транспортно-технологические режимы функционирования автотранспортного комплекса. Это же касается и условия увеличения части автономных роботизированных беспилотных автотранспортных средств в составе автотранспортных потоковАвтотранспортний комплекс формується множиною автотранспортних потоків та автодорожньою мережею. Перехід на новий рівень функціонування автотранспортного комплексу вимагає розробки нових методів формалізації колективної взаємодії всіх учасників дорожнього руху. Це пов’язано зі збільшенням частки автономних автотранспортних засобів у сумісному трафіку. Встановлено, що транспортно-технологічна самоорганізація автотранспортних потоків є мультифрактальною структурою. Така структура достатньо достовірно описується регулярними ієрархічними 16О±"> -множинами Кантора стосовно параметра динамічного габариту кожного окремого автотранспортного засобу. Доведено, що основними мультифрактальними ознаками автотранспортних потоків є їх параметр фрагментації та фрактальна розмірність. Наведені ознаки функціонально визначаються інтенсивністю, швидкістю, щільністю трафіка та інтервалом руху автотранспортних засобів. Відповідно, вирізнено три основні режими руху автотранспортних засобів. Відсутність взаємних перешкод між автотранспортними засобами, незначна швидкість та мала інтенсивність трафіку характеризує вільний рух. Цей рух визначає межу колективного та синхронізованого потоків. Колективному руху притаманна вища щільність автотранспортного потоку, а швидкість обмежується можливостями автодороги. Якщо визначального значення набувають показники технічного та експлуатаційного стану автомобільної дороги отримуємо насичений (синхронізований) потік. Аналітичними дослідженнями встановлено логарифмічно-показникову функціональну залежність між параметром фрагментації автотранспортного потоку та фрактальною розмірністю. З’ясовано, що сукупність декількох автотранспортних потоків при багатосмуговій організації трафіків визначає динаміку зміни основних мультифрактальних ознак множини автотранспортних засобів. При цьому, збільшення кількості смуг руху автомобільної дороги призводить до зростання параметра фрагментації та зменшення фрактальної розмірності сукупності автотранспортних потоків. Розглянута можливість створення відповідних навігаційних алгоритмів варіативної оптимізації мультифрактальних ознак автотранспортних потоків. В такому випадку забезпечуються безпечні транспортно-технологічні режими функціонування автотранспортного комплексу. Це ж стосується й умови зростання частки автономних роботизованих безпілотних автотранспортних засобів в складі автотранспортних потокі

Methodology of toxicological effects assessment in aquatic ecosystems by biodiversity indicators use

The implementation of the EU Water Framework Directive 2000/60/EC within Eastern European is now becoming of utmost significance. This is especially relevant to the territory of Ukrainian Polessie, which is characterized by specific geological and geomorphological conditions, excessive humidification and significant anthropogenic pressure on all components of ecosystems. In this section, we present a methodology for evaluating the content of specific toxicological substances based on a diversitological approach to the macrophyte composition of reservoirs. At the same time, the possibility to apply diversisologic indicators for the bio-indication of the content of heavy metals in coastal soils and bottom deposits was assessed. The most striking changes in the species composition are manifested at the points of the most significant anthropogenic pressure in the presence of toxic compounds in aquatic ecosystems. Significant variations in view indices were noted when the high concentration of heavy metals was reached in the bottom soil. The most significant influence on the species composition is due to high concentrations of the active forms of zinc and cuprum cations in both coastal soils and bottom deposits, although the excessive maximum limits allowed were only in the second group of substances. The close correlation between the content of all investigated groups of heavy metals in bottom deposits and species numbers, the index of dominance, Shannon Diversity Index, and Pielou’s Evenness Index were established. For Margalef Species Richness Index, close dependencies were established for active forms of cations of nickel, cobalt, zinc and cadmium, for other groups the bonds were weak. For Sørensen–Dice Index weaknesses were found with the contents of active forms of cations of nickel and chromium; for other groups of active forms of heavy metals, except cobalt cations, close ties were established as well

The role of agroholdings in the creation of cooperatives by rural communities

Purpose. The purpose of this study was a theoretical and methodological generalization of the agroholdings’ social initiatives within their charitable activities with the interaction of cooperatives based on the institutional model. Methodology / approach. This study was based on applying the general economic and special methods. The abstract-logical method was used for scientific discussion and scientific views about the role of agroholdings and their impact on the rural population. The method of critical analysis was applied to outline the social aspects of agroholdings’ activities. The system approach allowed contouring the main problems that arise in the process of agroholding growing. The study of the state of agricultural cooperatives’ financing by agroholdings was also conducted. On the basis of the monographic method the motives and directions of the management of separate agroholdings within their social responsibility limits were defined. With the generalization method, the basic forms and resources of agroholdings’ social responsibility were determined. Thanks to the correlation-regression analysis, it was established the relationship between the social responsibility indicator of agroholdings and their efficiency by EBITDA, as well as their social responsibility and market capitalization degree. Results. The study examined the main scientific approaches to the role of agroholdings, which allowed outlining their ambiguity and contradictions. The systematization of the presented materials allowed developing arguments in favor of the agroholdings’ functioning and identifying counterarguments of their activities as well as emphasizing the need of the basic methodological provisions for further harmonious development of agroholding structures and cooperatives. The results of the presented empirical analysis showed a low level of agroholdings’ social responsibility, which affects the development of the rural areas and significantly increases social tensions. On the basis of the conducted research and data processing the mechanism of agroholdings’ and cooperatives’ interaction on the basis of social responsibility is offered. It was proved that the basis of the presented interaction must be financial and economic, social, marketing and environmental motives. Originality / scientific novelty. It was improved the theoretical and methodological approach to the formation of institutional model of the agroholdings’ and cooperatives’ interaction on the principles of social responsibility, which provides financial and economic, social, marketing, environmental problems solutions by agroholdings and promotes the rural community’s development in the near future. Practical value / implications. The results of the study are of great practical importance and can be useful for various ownership forms of agricultural producers as well as for agricultural holding organizations which are interested in harmonizing the rural economy development

Identification and interpretation of internal factors influencing the agricultural insurance market in Ukraine

The functioning of the agricultural insurance market in Ukraine is an objective reality and a necessity due to the urgent need to create a safe environment for agricultural production. The ability to consolidate financial resources in the field of insurance contributes to increased responsibility for probable risks distributed in space and time, so it is worth considering insurance relations in the agricultural sector. The purpose of the study is to theoretically and methodologically justify the processes of identifying internal factors influencing the further functioning of the agricultural insurance market in Ukraine. The methodological perspective of this study is based on the use of general scientific and specific methods of cognitive activity: abstract-logical, economic-statistical, structuralfunctional, deduction, induction, and formalisation. A panel database was formed for the period 2012-2021 broken down by the regions of Ukraine. The territorial features of changes in the ratio between insured and sown areas in the western, central, eastern, and southern regions of Ukraine are reflected. Based on the results of the conducted modelling (two models are presented simultaneously: a regular model and a one-year lag model), the influence on the insured area of such factors as sown area, yield, gross harvest, and internal price for agricultural products is established. A comparative characteristic of the statistical qualities of the presented models was made using indicators such as “Residual standard error”, “Multiple R-squared”, and “Adjusted R-squared”. The results of the regression analysis showed the statistical significance of certain factors in motivating agricultural commodity producers to participate in the insurance process. The practical value of the proposed measures lies in formulating practical recommendations for enhancing cooperation among stakeholders in the agricultural insurance market during wartime and post-war period

Research on changes in biomass during gasification

The article suggests that the rate of plant biomass gas generation is proportional to the amount of plant biomass, which can still be gasified. To analyse the change in fuel mass during the operation of the gasifier for a certain period of time, three models can be used with the following assumptions: the change in fuel mass is inversely proportional to the fuel mass and time, the change in fuel mass is inversely proportional to the fuel mass, the change in fuel mass is inversely proportional to time. The coefficients of the fuel gasification rate are experimentally foundVytauto Didžiojo universitetasŽemės ūkio akademij

Europos piliečių dalyvavimas valdant teritorijas – metodų ir patirties diegimas Ukrainoje

CC BY-NC-NDThis study presents generalized European experience in the development of participatory democracy through the study of European regulations and strategies. The purpose of this study is to assess the level of community participation in the pilot region of Ukraine, on which the development prospects of this region are based, using the European tools of territorial administration. There is an objective relationship between the level of participation in the community and the state of its socio-economic development; therefore, increasing the level of participation can improve the welfare of citizens. During this study, with the application of analytical tools, this hypothesis will be confirmed or refuted. This study analyses the main methods of assessment of participation, based on which an original method for estimating the integrated level of participation in united territorial communities is offered, taking into account the specifics of decentralization processes in Ukraine. The proposed method of assessing participation in the pilot region of Ukraine (Zhytomyrska Oblast as a leader of domestic decentralization processes) was tested. The connection between the level of participation and the level of economic capacity of the community was investigated based on: the comparison of indicators of the level of integrated participation; the results of ranking; and the multifactor grouping of united territorial communities according to the level of economic efficiency of their functioning. Measures to increase the level of participation in specific united territorial communities are proposed, taking into account the results of the assessment and European participatory approaches to the management of territorial development